ПОГОДЖЕНО                                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

педрадою закладу                                                                Директор Нагірнянського ЗЗСО

протокол № 10                                                                        _________ О.Г.Кірчевська

від «28» травня 2021 року

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

НАГІРНЯНСЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ

 ОСВІТИ

РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

на 2021/2022 навчальний рік

м. Рені   2021

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи .

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу закладу.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

Розділ 6.Показники(вимірники) реалізації освітньої програми.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Освітня програма Нагірнянського ЗЗСО розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанов  Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової  освіти»(у редакції Постанови Кабінету Міністрів від 24 липня 2019 року №688), від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказів МОН України  від 08.10.2019 року №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 року №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІІ ступеня» (10-11 класи), листа МОН України №1/9-74 від 01.02.2018 р. "Щодо застосування  державної мови в освітній галузі"

Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.

Призначення школи - навчання, виховання і розвиток всіх учнів з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей, особистісних схильностей. Для цього необхідне створення в школі сприятливих умов для розумового, морального, емоційного та фізичного розвитку кожної дитини.Програма зорієнтована на особистість дитини і створення умов для вільного співробітництва педагогів і учнів, учнів один з одним, педагогів і батьків

Освітня програма визначає:

• вимоги до осіб, які розпочинають навчання за програмою початкова освіта, базова середня освіта, профільна освіта;
• загальний обсяг навчального навантаження, який визначає загальний обсяг навчального навантаження за кожним рівнем здобуття освіти, орієнтовну тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічну послідовності їх вивчення  подані в  навчальних планах (далі – таблиці);
•   очікувані результати навчання та компетентності  учнів подані в рамках навчальних програм;
• навчальні програми предметів, що вивчаються за інваріантним і варіативним складниками;  навчальні предмети  вибрані учнями на підсилення вивчення предметів, які мають гриф  Міністерством освіти і науки України»;
•  форми організації освітнього процесу;
•   системи внутрішнього забезпечення якості освіти, проведення поточного та підсумкового оцінювання;
• кадрове забезпечення, навчально-методичне, навчально-технічне, соціально-психологічне середовище закладу освіти, створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу спрямована на:

• поєднання стабільного змісту освіти і варіативності вибору навчальних дисциплін, наявності різних програм та альтернативних підручників з кожного предмету;
• диференційованого та індивідуального навчання на всіх ступенях вільного застосування вчителями різних методик, навчання та виховання;
• розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні школою, вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань розвитку матеріальної бази;
• утвердження в школі атмосфери гуманізму, поваги до особистості вчителя і учня;
• формуванню у підростаючого покоління патріотизму, потреби турбуватись про майбутнє Батьківщини, національної самосвідомості;
• суверенності: школа є самостійним, національним державно-громадським інститутом освіти, виховання і педагогічної діяльності. Це проявляється в практичній можливості розробки концепції системи, змісту, структури освіти і виховання,  навчального плану, програм та посібників, у вільному вирішенні всіх кадрових та інших питань управління школою матеріального та фінансового забезпечення;
• єдності та взаємозв’язку школи з усіма сферами життя народу, його культурою, інтеграції всіх ціннісних виховних сил суспільства.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Рівнями освіти в школі є:

• початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
• базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
• профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компе-тентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Розділ 2. Модель випускника школи.

Випускник Нагірнянського ЗЗСО- це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з гаджетами.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість - проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя. Духовна особистість - має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні. Творча особистість - наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом.

Практична особистість - знає основи комп’ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової ланки. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Видокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей  як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Таким чином, педагогічний колектив  школи повинен виховувати випускника, який знає основні положення Конституції України, має чіткість уявлень про політичну структуру держави, здатний до самовизначення й самореалізації:

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу .

  Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним на мобільному ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

Сучасна парадигма освіти орієнтує заклад на реалізацію особистісно -  орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини, здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатну при цьому порівнювати її з національними та загальнолюдськими досягненнями.

Для досягнення нових цілей освіти заклад обрав для себе стратегічну ідею - розвиток соціальної компетентності учнів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно, на наш погляд, створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності:

• інтелектуальної компетентності (уміння та навички, які формуються в учнів у процесі предметного розуміння, спонукають до появи високого рівня «особистісного знання» й використовуються для розв'язання нестандартних ситуацій);

• ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);

• культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень у змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших і знайти оптимальне рішення).

Провідною метою  освітнього процесу школи є підвищення якості освіти.

Засобами реалізації даної мети є:

•  повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей ;

• різнобічне використання досягнень шкільного періоду;

• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;

 • технологічність методик навчання;

 • моніторинговий супровід освітнього процесу;

 • якісна підготовка педагогічних кадрів  .

 Заклад ставить перед собою наступні першочергові завдання:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

•  впровадження профільного навчання,;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

     Освітні програми, які реалізовуватимуться в школі, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

•інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти школи складається з наступних компонентів:

•  кадрове забезпечення освітньої діяльності;

•  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

•  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

•  якість проведення навчальних занять;

•  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

•  оновлення методичної бази освітньої діяльності;

•  контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

•  моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

•  створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

             При необхідності організації дистанційного та смішанного навчання користуватися Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts, заздалегідь записаних відео уроків, презентацій, ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою, використання безкоштовних веб-серверів та платформ (Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams)та використання платформи Всеукраїнської школи онлайн.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

При формуванні робочого навчального плану враховано вимоги Закону України  «Про освіту» від 5.09.2017р  № 2145-VIII, Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»(у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року №688), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» , а також типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН  від 08.10.2019 року №1272, 08.10.2019 року №1273,   від 20.04.2018 № 405, від 20.04.2018 № 408.

Навчальний план на 2020/2021  н.р.  складений відповідно:

• для 1-2 класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2 класів  закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН від 08.10.2019 № 1272 (Типова освітня програма 1 розроблена під керівництвом Савченко О.Я.);
• для  3-4 класів – за Типовою освітньою програмою для 3-4 класів  закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН від 08.10.2019 № 1273 (Типова освітня програма 1 розроблена під керівництвом Савченко О.Я.);
• для 5 - 9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (Додаток 12);
• для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (Додатки 2)

 Навчальний план Нагірнянського ЗЗСО   охоплює:

 інваріантну складову, сформовану на державному рівні,

 варіативну складову,  в якій передбачено додатковий  час на навчальні предмети, курси за вибором,спецкурси та факультативні курси.

 Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів планується відповідно до чинних нормативів (Лист МОН №1/9-322 від 18.05.2018 року «Розяснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним  стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 року».

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» складається з варіативних модулів, сформовано відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення ( додаток 1).

   Для недопущення перевантаження учнів буде враховуватися їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо), при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання у позашкільних закладах з відповідних предметів: музики, фізичної культура та образотворчого мистецтва.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Початкова загальна освіта

Навчальний план початкової школи забезпечує соціально необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок, спрямований на реалізацію індивідуальних здібностей, задоволення пізнавальних інтересів учнів.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів складає 805 годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-4х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова(мова навчання)», "Болгарська мова ", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі", «Я досліджую світ».

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується інтегрованим  предметом "Мистецтво».

За рахунок годин варіативної частини додатково додано годину в 1-4  класах на вивчення болгарської мови.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової  освіти»(у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року №688), години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

ІІ ступень. Основна загальна освіта

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для  9-х класів – 1260 годин/навчальний рік

 Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури , суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура

.   У зв’язку з переходом на українську мову навчання, необхідністю більш   ґрунтовної підготовки з математичної освіти, фінансової грамотності,  за бажаннями батьків та учнів, враховуючи особливості регіону та послідовності мовної  освіти варіативна складова 5 - 9-х класів направлена на вивчення: 

 5 клас – української мови, логіки та російської мови;

6 клас – української мови, логіки, російської мови та курсу «Фінансово-грамотний споживач;

7 клас – української мови, логіки, російської мови та курсу «Фінансова культура»;

8 клас – української мови, креслення, логіки, «Прикладні фінанси» та російської мови;

9 клас – української мови, російської мови  та креслення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

ІІІ ступень.  Середня(повна) загальна освіта

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів10-11-х класів – по 1330 годин/навчальний рік,  Зміст  навчання в 10-11-х класах  реалізується системою окремих предметів і курсів:

    - базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту,крім української мови;

  - курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

   До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література»,

«Мова і література корінного народу,національної меншини(болгарська мова та література)», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика(алгебра і геометрія)»,  «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Навчальний план10- 11-х класів реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання-українська мова. 

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.    

З метою забезпечення  більш глибокої підготовки старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності,

години варіативної складової передбачаються на:

• збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової(українська мова,математика,історія України,Всесвітня історія,зарубіжна література в 10-11 класах та біологія і географія в 10 класі);
• упровадження курсів за вибором:

• Математика готуємось до ЗНО  (10-11 класи)
• креслення  (10 клас)

.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Години навчальних предметів  інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану, що позначені дробовим числом (1,5; 2,5; 3,5)  викладатимуться упродовж навчального року: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5 години) – по 1 годині через тиждень. Предмети , які мають 0,5 годин  вивчаються  протягом року.

 Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів, згідно з рішенням протоколу педагогічної ради від 28.05.2021 № 10 обрано модулі для вивчення предметів  «Технології» та «Фізична культура»  (Додаток 2)

Режим роботи. Структура 2021/2022 навчального року.

       Нагірнянський ЗЗСО   працює за 5-ти денним робочим тижнем в одну зміну. Мова навчання – українська. Початок занять  о 8.30 годин

Тривалість уроків складає:  у 1-му класі – 35 хвилин;  у 2-4 класах – 40 хвилин;

у 5-11 класах – 45 хвилин;

Тривалість перерв:  10 хвилин, 15 хвилин,  20 хвилин, 30 хвилин .

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

         Група продовженого дня працює відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 року №1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу». Режим роботи ГПД з 12.15 до 18.15.

     Курси за вибором, факультативи, гуртки, спортивні секції починають роботу  о 16.00.

Робота школи закінчується о 18 годині.

Відповідно до  Закону України “Про  повну загальну середню освіту” 2021/2022 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом - День знань і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 1 вересня по 24 грудня 2021 року,

ІІ семестр - з  10 січня по    07 червня 2022 року.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з    25 жовтня  по    31 жовтня,

зимові з    25  грудня по   09  січня,

весняні з   28  березня по    03  квітня.

літні – з 08 червня по 31 серпня,

    07 червня  провести свято «Останнього дзвоника»

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної, старшої школи.

Орієнтовні дати вручення документів про освіту для випускників  9-х класів –   12 червня,

11-х класів –      26 червня  2022 року.

                   З урахуванням епідеміологічної ситуації запровадити гнучку структуру навчального року, передбачивши можливість внесення змін до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів.

 Навчальний план

для 1 класу

з українською мовою навчання  Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради

на 2021/ 2022 навчальний рік

                                                                    Наказ МОН від 08.10.2019 №1272

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

                                         Навчальний план  для 2 класу

              з українською мовою навчання  Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради

на 2021/ 2022 навчальний рік

                                                        Наказ МОН від 08.10.2019 №1272

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

                                                        Навчальний план  для 3 класу

              з українською мовою навчання  Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради

на 2021/ 2022 навчальний рік

                         Наказ МОН від 08.10.2019 №1273

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

                                           Навчальний план  для 4 класу

              з українською мовою навчання  Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради

на 2021/ 2022 навчальний рік

                         Наказ МОН від 08.10.2019 №1273

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

  Навчальний план  Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради для   5 класу

 з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2021/2022 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються

                  Навчальний план Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради для   6 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2021/2022 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються 

  Навчальний план Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради для   7 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2021/2022 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються

  Навчальний план Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради  для   8 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2021/2022 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає  інтегрований курс «Мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються

  Навчальний план Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради для   9 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2021/2022 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає  інтегрований курс «Мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуютьс

  Навчальний план для 10 класу  Нагірнянського закладу загальної середньої

освіти Ренійської міської ради  з українською  мовою навчання на 2021/2022 навчальний рік

          Наказ МОН України від 20.04.2018 р.  №408  Таблиця 2 до Типової освітньої програми

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються.

**Збільшена кількість годин з української мови,  математики, історії України, всесвітньої історії,  зарубіжної літератури  за рахунок додаткових годин.

                                              Навчальний план для 11 класу

Нагірнянського закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

 з українською  мовою навчання на 2021/2022 навчальний рік

                                                                    Наказ МОН України від 20.04.2018 р.  №408

                                                                    Таблиця 2 до Типової освітньої програми

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються.

**Збільшена кількість годин з української мови,  математики, історії України, всесвітньої історії, географії, біології, зарубіжної літератури  за рахунок додаткових годин.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

В 1-х класах враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації  освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації. Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Навчальні досягнення здобувачів у 1 класах підлягають вербальному, формуваль-ному оцінюванню

Основними формами організації освітнього процесув 2-4 класах є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Відокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу в 5-11 класах є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах  (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу  консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Відокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Розділ 6.Показники(вимірники)реалізації освітньої програми

Початкова  освіта

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основна загальна освіта

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Середня загальна освіта

.Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Розділ7.Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Типовий навчальний план -1

за освітньою програмою О.Я. Савченко

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

Методичне забезпечення   факультативів та  курсів за вибором  навчального плану

Нагірнянського ЗЗСО

                                                    Ренійської міської ради  2020/2021 н.р.

                               Варіативні  модулі з трудового навчання, технології

                          та фізичної культури робочого навчального плану Нагірнянського

           закладу загальної середньої освіти Ренійської міської ради

                                                      2021/2022 навчальний рік

ПОГОДЖЕНО                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ

педрадою школи                                              Директор Нагірнянської ЗОШ

протокол № 7                                                                          _________ О.Г.Кірчевська

від «29» травня 2020 року,

протокол №1 від 28.08.2020 р.                       

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

НАГІРНЯНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

 І-ІІІ  СТУПЕНІВ

РЕНІЙСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2020/2021 навчальний рік

м. Рені   2020

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи .

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу закладу.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

Розділ 6.Показники(вимірники) реалізації освітньої програми.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Освітня програма Нагірнянської ЗОШ розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанов  Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказів МОН України  від 08.10.2019 року №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 року №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 року № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти І ступеня», від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІІ ступеня» (10-11 класи), листа МОН України №1/9-74 від 01.02.2018 р. "Щодо застосування  державної мови в освітній галузі"

Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.

Призначення школи - навчання, виховання і розвиток всіх учнів з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей, особистісних схильностей. Для цього необхідне створення в школі сприятливих умов для розумового, морального, емоційного та фізичного розвитку кожної дитини.Програма зорієнтована на особистість дитини і створення умов для вільного співробітництва педагогів і учнів, учнів один з одним, педагогів і батьків

Освітня програма визначає:

• вимоги до осіб, які розпочинають навчання за програмою початкова освіта, базова середня освіта, профільна освіта;
• загальний обсяг навчального навантаження, який визначає загальний обсяг навчального навантаження за кожним рівнем здобуття освіти, орієнтовну тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічну послідовності їх вивчення  подані в  навчальних планах (далі – таблиці);
•   очікувані результати навчання та компетентності  учнів подані в рамках навчальних програм;
• навчальні програми предметів, що вивчаються за інваріантним і варіативним складниками;  навчальні предмети  вибрані учнями на підсилення вивчення предметів, які мають гриф  Міністерством освіти і науки України»;
•  форми організації освітнього процесу;
•   системи внутрішнього забезпечення якості освіти, проведення поточного та підсумкового оцінювання;
• кадрове забезпечення, навчально-методичне, навчально-технічне, соціально-психологічне середовище закладу освіти, створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу спрямована на:

• поєднання стабільного змісту освіти і варіативності вибору навчальних дисциплін, наявності різних програм та альтернативних підручників з кожного предмету;
• диференційованого та індивідуального навчання на всіх ступенях вільного застосування вчителями різних методик, навчання та виховання;
• розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні школою, вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань розвитку матеріальної бази;
• утвердження в школі атмосфери гуманізму, поваги до особистості вчителя і учня;
• формуванню у підростаючого покоління патріотизму, потреби турбуватись про майбутнє Батьківщини, національної самосвідомості;
• суверенності: школа є самостійним, національним державно-громадським інститутом освіти, виховання і педагогічної діяльності. Це проявляється в практичній можливості розробки концепції системи, змісту, структури освіти і виховання,  навчального плану, програм та посібників, у вільному вирішенні всіх кадрових та інших питань управління школою матеріального та фінансового забезпечення;
• єдності та взаємозв’язку школи з усіма сферами життя народу, його культурою, інтеграції всіх ціннісних виховних сил суспільства.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, вихованнявідповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Рівнями освіти в школі є:

• початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;
• базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;
• профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компе-тентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Розділ 2. Модель випускника школи.

Випускник Нагірнянської ЗОШ - це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з гаджетами.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість - проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя. Духовна особистість - має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні. Творча особистість - наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом.

Практична особистість - знає основи комп’ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери, знає й поважає. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової ланки. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей  як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Таким чином, педагогічний колектив  школи повинен виховувати випускника, який знає основні положення Конституції України, має чіткість уявлень про політичну структуру держави, здатний до самовизначення й самореалізації:

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу .

  Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним на мобільному ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

Сучасна парадигма освіти орієнтує заклад на реалізацію особистісно -  орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини, здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатну при цьому порівнювати її з національними та загальнолюдськими досягненнями.

Для досягнення нових цілей освіти заклад обрав для себе стратегічну ідею - розвиток соціальної компетентності учнів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно, на наш погляд, створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності:

• інтелектуальної компетентності (уміння та навички, які формуються в учнів у процесі предметного розуміння, спонукають до появи високого рівня «особистісного знання» й використовуються для розв'язання нестандартних ситуацій);

• ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);

• культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень у змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших і знайти оптимальне рішення).

Провідною метою  освітнього процесу школи є підвищення якості освіти.

Засобами реалізації даної мети є:

•  повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей ;

• різнобічне використання досягнень шкільного періоду;

• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;

 • технологічність методик навчання;

 • моніторинговий супровід освітнього процесу;

 • якісна підготовка педагогічних кадрів  .

 Заклад ставить перед собою наступні першочергові завдання:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

•  впровадження профільного навчання,;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

     Освітні програми, які реалізовуватимуться в школі, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

•інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти школи складається з наступних компонентів:

•  кадрове забезпечення освітньої діяльності;

•  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

•  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

•  якість проведення навчальних занять;

•  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

•  оновлення методичної бази освітньої діяльності;

•  контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

•  моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

•  створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

             При необхідності організації дистанційного навчання користуватися Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts, заздалегідь записаних відео уроків, презентацій, ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою, використання безкоштовних веб-серверів та платформ (Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams).

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

При формуванні робочого навчального плану враховано вимоги Закону України  «Про освіту» від 5.09.2017р  № 2145-VIII, Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року,  постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» , а також типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН  від 08.10.2019 року №1272, 08.10.2019 року №1273, від 20.04.2018 № 405,  від 20.04.2018 № 407, від 20.04.2018 № 408.

Навчальний план на 2020/2021  н.р.  складений відповідно:

• для 1-2 класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2 класів  закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН від 08.10.2019 № 1272 (Типова освітня програма 1 розроблена під керівництвом Савченко О.Я.);
• для  3 класу – за Типовою освітньою програмою для 3-4 класів  закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН від 08.10.2019 № 1273 (Типова освітня програма 1 розроблена під керівництвом Савченко О.Я.);
• для  4 класу  – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 407 (Додаток 2);
• для 5 - 9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (Додаток 12);
• для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (Додатки 2)

Робочий навчальний план Нагірнянської ЗОШ  І-111 ст.   охоплює:

 інваріантну складову, сформовану на державному рівні,

 варіативну складову,  в якій передбачено додатковий  час на навчальні предмети, курси за вибором, факультативні курси.

 Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів планується відповідно до чинних нормативів (Лист МОН №1/9-322 від 18.05.2018 року «Розяснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним  стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 року»,  (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» складається з варіативних модулів, сформовано відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення ( додаток 1).

   Для недопущення перевантаження учнів буде враховуватися їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо), при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання у позашкільних закладах з відповідних предметів: музики, фізичної культура та образотворчого мистецтва.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Початкова загальна освіта

Навчальний план початкової школи забезпечує соціально необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок, спрямований на реалізацію індивідуальних здібностей, задоволення пізнавальних інтересів учнів.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів складає 805 годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік,

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова(мова навчання)», "Болгарська мова ", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі", «Я досліджую світ».

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується інтегрованим  предметом "Мистецтво».

За рахунок годин варіативної частини додатково додано годину в 1-3  класах на вивчення болгарської мови.

 В 4 класі година варіативної частини використовується на вивчення  російської мови.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

ІІ ступень. Основна загальна освіта

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для  9-х класів – 1260 годин/навчальний рік

 Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури , суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура

.   У зв’язку з переходом на українську мову навчання, необхідністю більш   ґрунтовної підготовки з математичної освіти, фінансової грамотності,  за бажаннями батьків та учнів, враховуючи особливості регіону та послідовності мовної  освіти варіативна складова 5 - 9-х класів направлена на вивчення: 

 5 клас – української мови, логіки та російської мови;

6 клас – української мови, логіки, російської мови та курсу «Фінансово-грамотний споживач;

7 клас – української мови, логіки, російської мови та курсу «Фінансова культура»;

8 клас – української мови, креслення, курсів «Модуль числа», «Прикладні фінанси» та російської мови;

9 клас – української мови, російської мови  та креслення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

ІІІ ступень.  Середня(повна) загальна освіта

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів10-11-х класів – по 1330 годин/навчальний рік,  Зміст  навчання в 10-11-х класах  реалізується системою окремих предметів і курсів:

    - базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

  - курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

   До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література»,

«Мова і література корінного народу,національної меншини(російська мова та література)», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика»,  «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

     З метою забезпечення  більш глибокої підготовки старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності  варіативна складова направлена на вивчення  курсів за вибором та окреми предмети.

10-11класи-факультативні курси : основи теорії  літератури.

Навчальнийплан10- 11-х класів реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання-універсальний.  Профіль передбачає вивчення окремих предметів на одному із двох рівнів

• рівні стандарту ;
• академічному рівні .

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.

Години варіативної складової передбачаються на:

• збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
• упровадження курсів за вибором;
• факультативи, індивідуальні та групові заняття

 10 - 11  клас :

спеціальні курси:

• готуємось до ЗНО  з математики –  розв’язування  задач з параметрами
• теорія української  літератури.
• креслення  та хімія  і їжа у 10 класі

.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Години навчальних предметів  інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану, що позначені дробовим числом (1,5; 2,5; 3,5)  викладатимуться упродовж навчального року: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5 години) – по 1 годині через тиждень. Предмети , які мають 0,5 годин  вивчаються  протягом року.

 Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів, згідно з рішенням протоколу педагогічної ради від 12.06.2018 № 7 обрано модулі для вивчення предметів «Трудове навчання», «Технології» та «Фізична культура»  (Додаток 2)

Режим роботи. Структура 2020/2021 навчального року.

       Нагірнянська ЗОШ   працює за 5-ти денним робочим тижнем в одну зміну. Мова навчання – українська. Початок занять  о 8.30 годин

Тривалість уроків складає:  у 1-му класі – 35 хвилин;  у 2-4 класах – 40 хвилин;

у 5-11 класах – 45 хвилин;

Тривалість перерв:  10 хвилин, 15 хвилин,  20 хвилин, 30 хвилин .

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

         Група продовженого дня працює відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 року №1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу». Режим роботи ГПД з 12.15 до 18.15.

     Курси за вибором, факультативи, гуртки, спортивні секції починають роботу  о 16.00.

Робота школи закінчується о 18 годині.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2020/2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом - День знань і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 1 вересня по 24 грудня 2020 року,

ІІ семестр - з  11 січня по    28 травня 2021 року.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з    24 жовтня  по    01 листопада,

зимові з    25  грудня по   10  січня,

весняні з   29  березня по    04  квітня.

літні – з дня закінчення навчального року по 31 серпня,

    28  травня  провести свято «Останнього дзвоника»

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної, старшої школи.

Орієнтовні дати вручення документів про освіту для випускників  9-х класів –   12 червня,

11-х класів –      26 червня  2021 року.

                   З урахуванням епідеміологічної ситуації запровадити гнучку структуру навчального року, передбачивши можливість внесення змін до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів.

Робочий  навчальний план

для 1 класу

з українською мовою навчання  Нагірнянської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів Ренійської районної ради Одеської області

на 2020/ 2021 навчальний рік

                                                                    Наказ МОН від 08.10.2019 №1272

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

                                       Робочий   навчальний план  для 2 класу

              з українською мовою навчання  Нагірнянської загальноосвітньої школи

                                  І-ІІІ ступенів Ренійської районної ради Одеської області

                                                    на 2020/ 2021 навчальний рік

                                                        Наказ МОН від 08.10.2019 №1272

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

                                       Робочий    навчальний план  для 3 класу

              з українською мовою навчання  Нагірнянської загальноосвітньої школи

                                  І-ІІІ ступенів Ренійської районної ради Одеської області

                                                    на 2020/ 2021 навчальний рік

                         Наказ МОН від 08.10.2019 №1273

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

                                         Робочий  навчальний план Нагірнянської 

                                 загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів Ренійської   

                                       районної ради Одеської області для 4 класу

                                   з  українською  мовою навчання  з вивченням мови національної меншини на 2020/2021 роки

                Наказ МОН України від 20.04.2018 № 407

                                              Таблиця  2 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі  курси: «Музичне мистецтво» та  «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються.

Робочий  навчальний план Нагірнянської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів Ренійської районної ради Одеської області  для   5 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2020/2021 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються

Робочий  навчальний план Нагірнянської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів Ренійської районної ради Одеської області  для   6 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2020/2021 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються 

Робочий  навчальний план Нагірнянської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів Ренійської районної ради Одеської області  для   7 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2020/2021 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються

Робочий  навчальний план Нагірнянської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів Ренійської районної ради Одеської області  для   8 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2020/2021 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає  інтегрований курс «Мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються

Робочий  навчальний план Нагірнянської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів Ренійської районної ради Одеської області  для   9 класу  з   українською  мовою навчання  і вивченням мови національної меншини  на 2020/2021 роки

Наказ МОН України від 20.04.2018 р. №405   Таблиця  12 до Типової освітньої програми

*Школа обирає  інтегрований курс «Мистецтво».** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуютьс

                                                 Робочий  навчальний план для 10 класу

Нагірнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ренійської районної ради

Одеської області  з українською  мовою навчання на 2020/2021 навчальний рік

                                                                    Наказ МОН України від 20.04.2018 р.  №408

                                                                    Таблиця 2 до Типової освітньої програми

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються.

**Збільшена кількість годин з української мови,  математики, історії України, всесвітньої історії,  зарубіжної літератури  за рахунок додаткових годин.

                                                Робочий  навчальний план для 11 класу

Нагірнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ренійської районної ради

Одеської області  з українською  мовою навчання на 2020/2021 навчальний рік

                                                                    Наказ МОН України від 20.04.2018 р.  №408

                                                                    Таблиця 2 до Типової освітньої програми

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  фінансуються.

**Збільшена кількість годин з української мови,  математики, історії України, всесвітньої історії, географії, біології, зарубіжної літератури  за рахунок додаткових годин.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

В 1-х класах враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації  освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації. Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Навчальні досягнення здобувачів у 1 класах підлягають вербальному, формуваль-ному оцінюванню

Основними формами організації освітнього процесув 2-4 класах є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Відокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу в 5-11 класах є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах  (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу  консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Відокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Розділ 6.Показники(вимірники)реалізації освітньої програми

Початкова загальна освіта

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основна загальна освіта

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Середня загальна освіта

.Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Розділ7.Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Типовий навчальний план -1

за освітньою програмою О.Я. Савченко

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

Методичне забезпечення  факультативів, спецкурсів та курсів за вибором робочого навчального плану Нагірнянської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Ренійської районної ради Одеської області

2020/2021 н.р.

                                     Варіативні  модулі з трудового навчання, технології

                          та фізичної культури робочого навчального плану Нагірнянської

           загальноосвітньої школі 1-Ш ступенів Ренійської районної ради Одеської області

                                                      2020/2021 навчальний рік