Перші висновки про розвиток освіти в с.Карагач (с.Нагірне) можна зробити з того, що при сільському церковному храмі існувала церковно-приходська школа. Збереглися документи про будівництво храму – йому виповнилося 202 років, а це означає, що і перша школа має приблизно такий вік.

У місцевій краєзнавчій кімнаті збереглися документи пізнішого часу. Наприклад, з 1863 по 1870 рр. у селі працював учителем болгарський поет, письменник та етнограф Цані Гінчев, який у видавництві „Праця” друкує народні пісні, звичаї, обряди, записані у нашому селі. Прізвище „Гінчев – Гєнчев” має продовження до сьогодення.

Земську школу в с.Нагірному закінчив Іван Димович Гошев, потім гімназію в м.Болград. у 1879 р. він виїхав до Болгарії і там дослужився до посади Міністра землеробства Болгарії.

Дійсно відомо, що будівля земської школи розташовувалась на місці, де зараз стоїть пам’ятник партизанам-десантникам.

У 1905 р.(27 липня) газета „Бессарабське життя” друкує лист карагацьких селян про тяжке становище вчителя господина Совєтова, який не отримував від суспільства потрібного йому утримання приблизно року.

З 1918 до 1940 рр. територія села входила до складу Румунії.З приходом радянської влади у 1940 р. у селі почала працювати початкова школа. Відомо, що у 4-му класі навчалось 35 дітей.

У 1944 р. школа стала семирічною. І перші випускники виходять із стін школи у 1951 р.( 50 учнів).

З 1953 року школа здобуває статус середньої. Перший випуск відбувається у 1956 р.

Будівель, в яких була розміщена школа, було багато. Із спогадів ветерана педагогічної праці, вчителя початкових класів Стойловської Марії Олександрівні знаємо, що з 1947 до 1950 рр. у селі був розташований спеціальний дитячий будинок для дітей, які страждали на очні хвороби (трахома). Невдовзі ця будівля була віддана інтернату, де навчались діти з близько розташованих сел. Пізніше ці будівлі стали містом проживання вчителів, що приїздили в село працювати. У будівлі так званого будинку Сорбаша (будівля збереглася до наших днів) розміщувалось чотири класи (5,6 класи) і вчительська. Тоді в школі навчалося всього 1617 учнів. Два „нульових” класи по 30 осіб навчались у „попівському будинку” – сьогоднішній будинок учителя.

Основна частина розташована на місці нинішньої будівлі школи. Тут розміщувалось 3 навчальних класи та кабінет директора. Ще 3 навчальних класи розміщувались у будівлі колишньої сільської ради (сьогодні приміщення сільської бібліотеки, аптеки та магазина). Один клас знаходився у будівлі бухгалтерії СПК”Авангард”, „Буджак” і „Дюз”. Другі класи розміщувались у будівлі сучасної лікувальної амбулаторії. Таким чином, шкільне приміщення були розкидані по всьому селі. Тому з’явилася необхідність будування нової, сучасної школи.

Нова школа була подана до експлуатації у грудні 1973 року.

Це типова школа, яка має все необхідне для проведення навчальних занять і відпочинку.

За період існування школи за радянських часів нею керували достойні люди :

- Боровков Борис Іванович;

- Гелла Віктор Дмитрович;

- Шаповалов Валентин Григорович;

- Попазов Іван Михайлович;

- Васильєв Харитон Антонович;

- Казани Пантелей Іванович;

- Бєляєв Олександр Михайлович;

- Мельников Олександр Семенович;

- Магеровська Євгенія Василівна

- Петров Микола Іванович (1971 – 1976рр.);

- Кіхая Ніна Георгіївна (1976 – 1988 рр.);

- Петров Іван Федорович (1988 – 2000 рр.);

- Кірчевська Олена Георгіївна (2000 р.-у 1955 -56 навчальному році свою трудову діяльність у школі почали багато вчителів, які приїзжали до села (всього 28 учителів).

Свої власні вчительські кадри з’явились лише в 70-х роках.

Багато випускників школи досягли великих результатів. Якщо простежити по роках, хто отримав вищу освіту, то це приблизно 60% випускників. Багато з них стали керівниками підприємств, досягли результатів у науці:

1) Дімчев Олександр - кандидат технічних наук;

2)Чебан Кирило - кандидат фізико-математичних наук;

3)Стойловський Віктор - кандидат біологічних наук.

Основні напрями діяльності

Забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; виховання громадянина України; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство, для самовираження особистості учнів у різних видах діяльності, розкриття у них здібностей та обдарованості.

Кількісні показники

Контингент учнів складає 196 осіб. В школі 3 дитини інваліда, 1дітина-сирота.

Учні навчального закладу є постійними учасниками та призерами районних, обласних предметних олімпіад (трудове навчання), МАН, Міжнародного конкурсу знавців рідної мови імені Петра Яціка серед учнівської молоді.

Випуск учнів минулого року склав 6 осіб, 3 з них навчаються у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації.

Навчально-виховний процес забезпечують 22 педагогічних працівника. Педагогічне звання учителя-методиста має 1 працівник, 9 – старшого учителя, 1 – нагороджено знаком «Відмінник освіти України». 10 працівників мають вищу кваліфікаційну категорію, 6 –першу,12-другу, 4-категорію «Спеціаліст».

Навчальний заклад має розвинену матеріально-технічну базу: один корпус, у якому розміщено 33 навчальних кабінетів, методичний кабінет, обладнано новий навчальний комп'ютерний комплекс, є бібліотека (25000 примірників) та читальний зал на 20 місць, музей села, спортивний зал, актова зала на 150 місць, медичний кабінет, шкільна їдальня 120 місць, майстерня на шість навчальних клас

Нагірнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Історія школи